Правила: На форумі членів КСУ категорично забороняється розміщувати інформацію, що паплюжить честь та гідність членів Кінологічної Спілки України, безпідставно поливати брудом собак конкурентів,рекламувати приплоди без документів та собак,що мають родоводи організацій,які не входять до Міжнародної Кінологічної Федерації.Заголовок теми повинен коротко та зрозуміло відтворювати її суть.Не можна писати латиною.Повідомлення,нік,аватар не повинні виділятися своїми розмірами або стилем написання від решти,мають бути написані літературною мовою.Відповідальність за достовірність інформаціі,що міститься в повідомленнях несуть її автори.При реєстрації прохання вказувати достовірну інформацію про себе.Це полегшить Ваше спілкування з колегами.Адміністрація форуму залишає за собою право редагувати або видаляти теми та повідомлення,які суперечать цим правилам. Звертаємо Вашу увагу на те, що фото викладені адміністратором форуму, є власністю даного форуму!!! Тому розміщення цих фото на любих інших ресурсах можливо тільки по домовленості з адміном форуму, з вказуванням першоджерела. .
Отправлено: 16.01.08 10:45. Заголовок: ОФІЦІЙНИЙ СТАНДАРТ ПОРОДИ ЧАУ-ЧАУ (рос)
ЧАУ-ЧАУ (CHOW-CHOW)
Стандарт FCI № 205 (09.06.1999)
ПРОИСХОЖДЕНИЕ: Китай.
ПОПЕЧИТЕЛЬСТВО: Великобритания.
ДАТА ПУБЛИКАЦИИ РАНЕЕ ДЕЙСТВУЮЩЕГО СТАНДАРТА: 24.06.1987.
ПРИМЕНЕНИЕ: Сторожевая собака, компаньон.
КЛАССИФИКАЦИЯ ФЦИ: Группа 5. Лайки и примитивные породы.
Секция 5. Азиатские шпицы и родственные породы.
Без рабочих испытаний.
ОБЩИЙ ВИД: Активный, компактный, с короткой поясницей и, что существенно, хорошо сбалансирован, львиной наружности, величавый, держится с достоинством; сбитый; хвост несёт на спине.
ЧЕРЕПНАЯ КОРОБКА: Череп плоский, широкий; хорошо заполнен под глазами.
Переход от лба к морде: Не резко выражен.
ЛИЦЕВАЯ ЧАСТЬ:
Мочка носа: Крупная и широкая, во всех случаях чёрная (за исключением палевых и почти белых собак, у которых светлоокрашенная мочка носа допустима, а у голубых и рыжих с голубизной собак - естественной окраски).
Морда: Средней длины, широкая от основания до конца (не заострённая подобно лисьей).
Губы: Губы и нёбо чёрные (иссиня-чёрные), дёсны предпочтительно чёрные. Язык синевато-чёрный.
Челюсти и зубы: Зубы здоровые и ровные, челюсти сильные, с совершенным, правильным и полностью ножницеобразным прикусом, т.е. верхние зубы плотно перекрывают нижние зубы и поставлены перпендикулярно челюстям.
ГЛАЗА: Тёмные, овальной формы, среднего размера и опрятные. Подходящего цвета глаза допускаются у голубых и рыжих с голубизной собак. Опрятные глаза, свободные от энтропии, лишь за один размер никогда не наказываются.
УШИ: Небольшие, толстые, слегка округлые на концах; собака несёт их стоячими. Широко посажены, но наклонены вперёд над глазами и слегка сведены друг к другу, придавая своеобразное, типичное для этой породы хмурое выражение. Хмурый вид не должен достигаться за счёт свободной морщинистой кожи головы.
ШЕЯ: Крепкая, дородная, не короткая, поставлена умеренно высоко и слегка сводистая.
КОЛОДКА:
Спина (от холки до маклаков): Короткая, ровная и крепкая.
Поясница: Мощная.
Грудь: Широкая и глубокая. Рёбра хорошо сводистые, но не бочкообразные.
ХВОСТ: Посажен высоко, несёт на спине.
КОНЕЧНОСТИ
ПЕРЕДНЯЯ ЧАСТЬ: Передние ноги совершенно прямые, средней длины, очень костистые.
Плечи: Мускулистые и косые.
ЗАДНЯЯ ЧАСТЬ: Задние ноги мускулистые.
Скакательные суставы: С минимальными углами, что, по существу, и производит характерную ходульную походку. Никогда не прогибающиеся вперёд.
Плюсны: Короткие, прямые.
ЛАПЫ: Небольшие, округлые, кошачьи, стоящие на пальцах.
ДВИЖЕНИЯ: Короткий шаг и ходульная походка. Передние и задние ноги двигаются параллельно и прямо вперёд.
РУБАШКА
ШЕРСТЬ: Длинная, грубая или короткая, однородная.
- Длинношёрстная разновидность: Обильная, пышная, густая, прямая и отстоящая от тела. Покровный волос довольно грубой структуры, с мягким пушистым подшёрстком. Особенно длинная шерсть вокруг шеи образует муфту и значительные штаны, или гачи, на задней стороне бёдер.
- Короткошёрстная разновидность: Шерсть короткая, очень густая, прямая, стоящая перпендикулярно к телу, не прилегающая, плюшевой структуры.
Любое искусственное укорочение шерсти, которое изменяет естественные очертания или облик, должно наказываться.
ОКРАС: Полностью чёрный, рыжий, голубой, муругий, палевый или белый, часто с оттенками, но не в пятнах и не пегий (нижняя часть хвоста и задняя сторона бёдер часто более светло окрашены).
РОСТ:
Высота в холке: Кобели 48-56 см (19-22 дюйм.) в плечах.
Суки 46-51 см (18-20 дюйм.) в плечах.
ДЕФЕКТЫ: Любое отклонение от вышеуказанных пунктов должно рассматривать как недостаток или порок в зависимости от степени выраженности.
ПРИМЕЧАНИЕ: Кобели должны иметь два, явно нормальных, семенника, полностью опущенных в мошонку.
Пропоную розібрати стандарт чау по пунктам. Я буду торкатися лише моментів, які найбільше викликають запитань, з якими до мене звертаються, і пунктів та особливостей, що дуже важливі для породи або є "хворим" місцем нашої національної кінології.
----------------------------------------------------------------- ОБЩИЙ ВИД: Активный, компактный, с короткой поясницей и, что существенно, хорошо сбалансирован, львиной наружности, величавый, держится с достоинством; сбитый; хвост несёт на спине. ----------------------------------------------------------------
Загальний опис, який дуже вдало характеризує породу та характер. До, речі, чорний чау на початку теми є надзвичайно гарною собакою, як на мій погляд і може бути відмінним прикладом кращого представника породи. ( Якщо модератор буде такий добрий і дасть більше інформації власне про цю собаку - буду дуже вдячна !)
Спокійна собака - собака стримана на вияв почуттів; достатньо недовірлива до всього нового та незнайомого; мало активна, особливо після року; нетипово для породи грайливість та тривалий вияв емоцій по відношенню до інших собак чи людей. В оселі чау практично не чути, важко сказати, що тут живе собака. На території чау так само десь собі спокійно лежить, але обов'язково в місці, з якого вона може максимально контролювати все навколо ! Хороший сторож - висококласний охоронець зі специфічною поведінкою. Охорона чау є дуже конкретизована на певні моменти. Тоб-то: ніяких лишніх рухів, гавкоту, біганини, якщо не має конкретної загрози на розсуд самої собаки. Взагалі - найбільша специфіка чау - підкреслена індивідуальність і партнерство з людиною. При любій дресурі чи взаємолюбові з господарем, чау ЗАВЖДИ буде мислити сама і робити певні власні висновки. З цього моменту і пішло непорозуміння нашої старої совдепівської школи дрессури, коли поставився вердикт - чау не дресирується! І в цьому є велика доля правди, навіть більша, ніж звучить в цих словах. Чау НІКОЛИ не стане роботом, зброєю, механізмом чи чітким виконавцем для людини. Століттями природа гір Тібету її створювали власне для ситуацій, коли рішення приймає собака одноосібно. Людський наказ виконується прямо пропорційно повазі чау до людини, що вказує. Чим більший авторитет, тим більша ймовірність, що чау довірить вам зробити вибір за неї. Дуже прошу, вчитайтеся в цю фразу - власне тут схований основний ключ взаєморозуміння собаки, як такої і породи, в загалом ! Справжня чау завжди дублює ваші слова, шукаючи їх доцільність чи мотивацію. Є відомий вислів: чау любить багатьох, але слухає лише одного.
Простий приклад, моя суця Бася закінчила з відзнакою ОКД і ЗКС, я практично ніколи не давала їй команд, вона дійсно зчитувала мої думки і бажання. За все своє життя, вона носила повідок лише після 13 років, коли осліпла і оглухла! І в той, же час, всі мої домашні страждали від її впертого, неслухняного характеру і вона мала славу, над незалежної собаки ! Хоча бували моменти, що мені здавалось, ніби мене вона любить найменше з усієї нашої сім'ї.
ЧЕРЕПНАЯ КОРОБКА: Череп плоский, широкий; хорошо заполнен под глазами.
Переход от лба к морде: Не резко выражен.
ЛИЦЕВАЯ ЧАСТЬ:
Мочка носа: Крупная и широкая, во всех случаях чёрная (за исключением палевых и почти белых собак, у которых светлоокрашенная мочка носа допустима, а у голубых и рыжих с голубизной собак - естественной окраски).
Морда: Средней длины, широкая от основания до конца (не заострённая подобно лисьей).
Губы: Губы и нёбо чёрные (иссиня-чёрные), дёсны предпочтительно чёрные. Язык синевато-чёрный.
"
Голова чау - його окраса, яскрава породна риса, що характеризує загальне враження від собаки.
Череп повинен бути плоским і широким. Це добре відчувається, коли гладиш собаку по голові. Перехід від морди до лоба достатньо плавний, але за рахунок товстої шкіри та густої шерсті, візуально виглядає різким. Погладивши пальцями в напрямі від носа до лоба, можна легко відчути справжню лінію переходу. Увага ! Цей момент в будові голови забезпечує вільне дихання собаки, що в свою чергу, необхідне для нормальної роботи серця та витривалості при навантаженнях. Дуже важливо, щоб верхня лінія морди була паралельна лінії черепа. Ні в якому разі на опущена до землі. Так само, не бажано - задерта в гору. Морда повинна бути максимально одинакової ширини як в основі, та і на кінці. Зустрічаються собаки з дуже широким виходом морди, який завужується до носа, утворюючи клиноподібну форму - не суттевий недолік, так само, як і вузька шпіцеподібна морда. Справа в тому, що в чау-чау через товсті губи, складки на морді, шерсть - візуально досить важко оприділити наскільки реальна будова морди відповідає зовнішньому враженю. Один з методів оцінки ширини морди ( а відповідно і правильність будови): глянути на будову нижньої челюсті та її зубної системи - чим вона ширша і чи більші відстані між зубами - тим ширша кісткова частина морди. Шахматка, стислість різців один до одного, вихід одного, двох різців вперд чи назад - свідчить про вузьку челюсть клиноподібної форми. В ідеалі - якщо ви бачите рівненьку лінійку масивних різців, не занадто щільно притиснутих між собою, і на одному рівні з кликами. Іншими словами, якщо провести візуальну лінію між основою кликів - то різці повинні знаходитись чітко по цій лінії.
Зуби - найбільш болюча тема сучасного професійного чаушатництва ! Стандарт чітко пише: "Зубы здоровые и ровные, челюсти сильные, с совершенным, правильным и полностью ножницеобразным прикусом, т.е. верхние зубы плотно перекрывают нижние зубы и поставлены перпендикулярно челюстям. За останні роки в нашу породу масово війшов такий недолік, як неповнозубість. Якщо ще 7-8 років назад це були одинокі в сотні випадки, тепер є цілі лінії , де неповнозубих собак - більше 90%. Практично, зараз кожна друга собака не має одного, двох примолярів чи молярів. В моїй практиці зустрічалось вже декілька випадків, коли не вистачало чотирьох та навіть шести зубів. Ця тенденція настільки швидка і всепоглинаюча, що вже починає лякати. З цією проблемою зіткнувся вже напевно кожен, з українських породників. Але тільки одиниці визнають, що це дійсно проблема ! І ще менше тих, хто скаже вам правду про неї. Йде багато суперечок, де основним козирем для певних заводчиків є - раз в стандарті не має чітко вказаної кількості зубів для чау - значить - все в нормі. Але ж, по-перше, стандарт написано багато років тому, коли нікому і в голову не могло прийти, що дякуючи зусиллям розплідників, в породі появиться такий дискваліфікат. По-друге : скільки породних стандартів вказують про необхідну кількість зубів? Не більше десятка ! Але ж це не означає, що решта порід можуть "світити беззубою посмішкою". Американский стандарт породи дуже прискіпливий до цього питання ( та й не тільки цього) тому його так і не люблять наші породники - згідно його, половина наших плідників - плем. вибрак !. Та саме головне навіть не в цьому. Питання : чому вівчаристи так жорстко оцінюють зубну систему собак ? Виявляється, ген, що тягне за собою неповнозубість, зчеплений з генами, що несуть дефекти та великі проблеми по статевій сфері ,включаючи високу схильність до пожиттевих гормональних порушень, крипторхізм, мало плідність в сук, порушення чи відсутність овуляції, схильність до викиднів і безліч інших проблем. Це доказано науково в багатьох лабораторіях Німеччини та Штатів. Так чим же гірші за вівчарок наші чау-чау? Безумовно, важко визнати що твоя лінія, в яку ти вклав багато часу та здоров'я, несе цей серйозний недолік. Але, переконуючи себе та майбутніх власників чау, що "це може бути нормою", треба усвідомлювати - ти руйнуєш породу в цілому !
Отправлено: 05.02.08 22:54. Заголовок: Витяг зі стандарту :..
Витяг зі стандарту :
цитата:
ШЕЯ: Крепкая, дородная, не короткая, поставлена умеренно высоко и слегка сводистая. КОЛОДКА: Спина (от холки до маклаков): Короткая, ровная и крепкая. Поясница: Мощная. Грудь: Широкая и глубокая. Рёбра хорошо сводистые, но не бочкообразные. ХВОСТ: Посажен высоко, несёт на спине.
Все достатньо зрозуміло, хочу лише наголосити на широкій та глубокій грудній клітині. Сьогодні це один з найпоширеніших недоліків породи - вузька грудна, зближені передні лапи. Це проблема не тільки візуальна, вона має і сховані внутрішні проблеми. Чау- порода, яка має велике серце, йому, в свою чергу, для повноцінного розвитку потрібно багато місця ( з цим нюансом знайомі породники бігових порід собак). Тому генетично вузькогруді чау менше живуть, є слабшими і слабо витривалими при фізичних навантаженнях. Вузькогрудість дуже показово дає себе в знаки при високій температурі повітря. Такі чау набагато швидше починають страждати задухою та серцевими нападами. Тому вимога стандарту про широку, об'ємну грудну клітину зумовлена передусім турботою про тривалість життя собаки та загальний якісний показник цього життя, придатність собаки до різноманітних навантажень та витривалості.
Постав хвоста красномовно говорить про будову тазу собаки. Скошений круп тягне за собою низький постав хвоста, неправильний постав задніх кінцівок. Хвіст в чау повинен бути сильно закинутим на спину, як в стійці, так в при русі (!), шерсть на спині під хвостом прим'ята. Дуже серйозним недоліком є так званий "веселий хвостик", коли хвіт не лягає на спину, і злегка помахує зі сторони в сторону коли собака рухається. В будь-якому випадку, не повинно бути жодного просвіту між спиною та хвостом. Недоліком є залом на хвості. Сторона спини, на яку лягає хвіст, немає жодного значення, як і його довжина.
Отправлено: 22.02.08 17:24. Заголовок: Доброго дня! А як що..
Доброго дня! А як щодо очей? В деяких чау очі як щілинки, Їх майже не видно, або відвисає нижня повіка. Причому, ці собаки 'в нормі'', тобто явної вади не має. Чи є якісь чіткі критерії відносно форми і розміру очей? В однієї знайомої собаки-чау в ''щенячці'' було написано ''трохи завеликі очі''. Чи може таке бути? Дякую.
Отправлено: 23.02.08 01:21. Заголовок: Очі для чау - дуже в..
Очі для чау - дуже важливе питання !
1. Розмір очей.
Поняття відносне, але спробую описати словами. Коли ви дивитесь на чау - ви повинні бачити його очі. Вони не не повинні бути великими чи випуклими, але в жодному разі не повинні бути щілинками.
Розмір очей в чау , як правило , однаковий - але їх видимість залежить від глибини посадки та складок шкіри навколо очей. Велика біда для собаки та її господаря, коли очі в чау посаджені занадто глибоко, і ледь-ледь виглядають зі щілин. Це вважається суттєвим недоліком не тільки з огляду краси чи стандарту, але, в першу чергу, через те, що собака практично нічого не бачить. Дуже часто в таких собак розвивається сліпота вже з 2-х років життя.
Ще більша небезпека - виворіт повік ( відвислі повіки) або заворіт повіки в середину. Це взагалі один із найболючіших моментів для чау, як в прямому так і переносному значені слова.
Виворіт повік ( відвислі повіки) тягніть за собою хронічні кон'юнктивіти, запалення очей та легле підхоплення різноманітної інфекції. Заворіт - напевно найгірший зі всіх варіантів вад будови ока. Є три степені завороту : перша - сильний заворіт повік обох очей, як верхніх та і нижніх. найстрашніша ступінь хвороби, яка потребує по життєвого постійного дуже складного лікування, включно регулярне хірургічне втручання, і практично в будь-якому разі собака має катаракту і сліпне ще до двох років
друга - заворіт верхніх або нижніх повік одного чи обидвох очей відрізняеться від третьої ступені тільки тим, що при постійному і хорошому догляді/лікуванні собака залишається зрячою. Але якщо догляд припинити - йде швидкий розвиток різних запальних процесів та катаракти, і сліпота, як їх наслідок.
третя - легкий заворіт зовнішньої частини повіка одного чи двох очей. Догляд так само потрібній. Сезонне загострення може викликати регулярні запальні процеси. Вдало проведена операція може вирішити цю проблему ( але не її спадковість)
Найперше, і як правило, безпрограшне оприділення проблем з будовою очей - мокрі сльозові потоки із зовнішніх кутків ока чау-чау. Цю ознаку ви можете самі побачити при простому огляді цуценяти чи дорослої собаки.
Є ще один тип завороту повік - травматичний . Розвивається внаслідок запального, інфекційного чи травматичного пошкодження ока(очей) в чау. Цей вид завороту є досить складним через те, що виходить замкнуте коло. Конюктевіт викликав опухлість повік, і заворіт , як наслідок цього. В свою чергу, повіки постійно подразнюють слизову ока, чим викликають ще більший запальний процес. Цей вид завороту потребує дуже важкого та проффесійного лікуванняня. Його не можна оперувати. Операція по єнтропії - це видалення певних частин шкіри на повіках чи голові ( в залежності від форми завороту), в наслідок чого, повіки розвертаються назовні і перестають руйнувати рогівку очей. При травматичному завороті, операція вирівнює повіки, але коли виліковується запальний процес, що спричинив травматичний заворот, і припухлість повік спадає, ви раптом отримуєте відвислість цих повік. Я декілька раз бачила такі не фахові операції, коли чау навіть не могли нормально заплющити очі, після оперування травматичного завороту. ------------------------------------------------------------------------- В будь-якому разі та степені, заворіт/виворіт повік - породний дискваліфікат, який приносить багато болю та страждань перед усім собаці. Тому я вважаю злочином перед породою , допускати в розведення собак з цим генетичним пороком. Нажаль, в нашій країні на це звертають увагу лише невелика кількість породників та заводчиків.
До речі , через специфічну будову голови, чау має поганий периферійний зір, по простому - погано бачить з боків. Тому чау дуже не люблять різких рухів і недовірливо, а подеколи з явною агресією відносяться до людей, які підходять до них ззаду. ------------------------------------------------------------------------- Надпис в цуценячій картці " трохи завеликі очі" є по меншій мірі не доречним, бо голова ( а відповідно і очі) формуються в чау тільки до 1,5 - 2 років. Тому в цуценячому віці давати таку оцінку є не зовсім компетентним.
2. Форма очей.
Форма очей повинна бути мендалевидна, формується складками на голові, тому так само може змінюватись з віком.
Хочу ще добавити, що заворіт чи виворіт повік немає прив'язки до наповненості голови та складчастості чау. Я досить часто бачу лайкоподібних чау з жахливим заворотом. Поряд з тим, є багато чудових собак з гарними складками навколо очей та масивною наповненою мордою і без жодних натяків на ентропію повік.
Важке питання ! І в першу чергу тому, що суб'єктивне для кожного....
Але мені дуже сподобалась власне така постанова вашого запитання - це показує внутрішній настрій людини. Бо найчастіше мене питають зі знаком "мінус" : " В яких розплідниках України погані собаки ? Де б ви не радили брати чау?"
---------------------------------------- Я, на свій превеликий жаль, не володію 100% інформацією про всі розплідники чау-чау в нашій країні, їхні здобутки та плани, але свою власну точку зору стараюсь формувати достатньо лояльну, і формую її не тільки виходячи з рівня чи класу самих собак, але з проффесіоналізму та людських якостей заводчиків. Нерідко, мій вибір та довіра до розплідника починається з "породної оцінки" порядності його керівника. Крім того, щиро вважаю, що хорошу собаку можно купити і в простих заводчиків, які цікавляться розвитком породи та її вдосконаленням.
Відразу хочу Вам наголосити - особисто для мене найкраща чау - здорова ! Я ніколи не проміняю сумнівну "модну шоу-красу" на здорові очі чи сильне серце, на хорошу психіку чи міцні, здорові суглоби. Будь-яка собака, в першу чергу - це член вашої родини, який розділить з вами не менше 10 років життя, і саме від сумлінності та проффесіоналізму заводчика залежить, будуть ці роки щасливими та радісними для всіх, чи це будуть 10 років муки тварини та вашої сімї, 10 років тісної дружби з ветеринарами та психологами.
Я роблю наголос на здоровому чау, ще й з тої точки зору, що в нашій країні, поняття шоу-собака та здорова собака досить рідко мають щось спільне....
---------------------------------------------------------------------------- Одним словом, на ваше запитання відповім так :
Я буду надзвичайно рада, якщо поголів'я чау-чау на Західній Україні поповниться собакою з розплідника Old Sweetlands !
Отправлено: 27.02.08 10:36. Заголовок: Дякую за вичерпну в..
Дякую за вичерпну відповідь і обов"язково прийму до уваги! Коли недостатньо інформації завжди важко зробити правильний вибір. Не підкажете ,чи буде цього року монопородна виставка чау в Україні і де? Ніякої інформації з цього приводу в розкладі виставок на 2008р немає. Цілком підтримую Вас в плані здоров"я , краса і функціональність завжди повинні йти поруч. Чау поки що я бачила мало, а от сліпих "бутафорних" шар-пеїв з пачками документів на собачих базарах повно. Просто шкода собак.
а от я маю змогу щодня любуватися риженькою (чи палевою ?) чаучаушкою - сусід придбав малявку (без документів). Живе малявка майже річна на вулиці, має такий вол"єр, що мої дівчатка слиною затікають - будочка-зрубчик під черепицею, повністю критий, великий ... І ще по сусідстві водять чорненького - але все ввечері, після роботи, коли дійсно не видно - де зад, де перед ...
Отправлено: 27.02.08 21:09. Заголовок: Можливо, я не права ..
Можливо, я не права ,але думаю,що чау має жити вдома. Дуже щось є в ній затишне ,домашнє. І взагалі я звикла до собаки в квартирі . Лежиш на дивані і пес коло тебе. Розслабуха.....Ну,це,звичайно,коли песик маленький. І на любителя.
Я всім серцем з вами згідна - чау повинна жити....... разом з господарем !!!!
Різні породи мають різне призначення !
Є службові породи, для яких робота - понад усе ! І тільки саме тоді вони повністю розкриваються, показують себе з усіх сторін..... Є породи мисливські, які втрачають голову і здобувають крила, коли чують свіжий слід..... Є породи, для яких безцінність життя - безмежне небо та безкраї гори .... Є собаки, для яких шалена пристрасть - дитяча гра, без різниці своя чи чужа це дитина... А є собаки - зміст існування яких - лише їх господар ! Це собаки - компаньони, собаки - партнери ! Чау відносить до "людських" собак. В Тібеті чау-чау мали дивну назву : "хранителі душі". Єдине, що дарує чау справжнє щастя і зміст існування - бути завжди поруч з людиною його серця !!!
Эксперт национальной категории ( Россия) , Елена Шорина :
цитата:
Прежде чем дать свои комментарии к стандарту именно породы чау-чау, мне хотелось бы заострить внимание на основных моментах экспертизы и визуальной оценки собаки любой породы. Основой, являются два критерия - пропорциональность и сбалансированность всех статей собаки, что и создает гармонию. Если мы видим гармоничное животное любого вида, мы сразу отмечаем его подсознательно, ибо стремление к гармонии, а значит, и к красоте, заложено в каждом из нас. Теперь попробуем разобраться в составляющих гармоничности для чау. Стандарт описывает общий вид чау как "гордый, напоминающий льва, активный, подвижный, массивный". Горделивая осанка создается высоко поставленной шеей, на которой сидит крупная, массивная голова и компактным, широким корпусом, который поддеживают мощные лапы и все это вместе должно соответствовать одно другому. То есть сухая маленькая голова на могучем корпусе смотрится так же непропорционально, как огромная голова на узком теле, которое стоит на тонких лапах.
Голова. Существуют две крайности в породе на сегодня: относительно небольшая сухая голова "лайкоидного" типа без складок, нахмуренных бровей и с открытыми ясными глазами и сырая, с обилием складок, обвисшими губами и глубоко спрятанными маленькими глазами. Первый тип приветствуется сейчас в Европе, второй активно разводился у нас в России и был желаем еще 5-7 лет назад. Второй тип чреват проблемами со здоровьем, первый - перестает делать чау этого типа именно чау-чау. На мой взгляд, предпочтительна "золотая середина" - объемная, равномерно заполненная по всей длине морда с мясистыми, толстыми "надутыми" губами, составляющая 1/3 длины головы, широкая, плоская черепная часть с выступающими надбровными дугами и валикообразными бровями, от наружных краев которых вниз уходят с каждой стороны складки кожи. Именно этот момент важен в создании "нахмуренности", что и определяет уникальное выражение чау.
Глаза: Согласитесь, что трудно представить "нахмуренного" чау с круглыми, большими, а иногда и светлыми глазами. Опять же, размер и форма глаз совершенно не соответствуют их подверженности заворотам век, что якобы имеет место у чау с маленькими, глубоко посаженными глазами. Можно предложить простой тест - глаза должны быть хорошо видны при поднятой вверх голове и взгляде собаки на эксперта. Если при этом все равно наползают складки кожи со лба, то это уже недостаток.
Пасть: Должна быть хорошо пигментирована, чем темнее, тем лучше. Синий, весь прокрашенный язык - обязательное требование, губы должны быть темными, почти черными, десны тоже желательно темнее. У собак светлых окрасов (крем, цимт, голубой) интенсивность пигментации может быть меньше, но в любом случае недопустимы розовый или синий с розовыми пятнами язык, а у представителей черного окраса - розовые губы и десны.
Количество зубов у чау: Вопрос спорный. Не карается отсутствие одного или нескольких премоляров. Обязательно должны быть резцы, клыки и моляры, кроме последних.
Уши: По стандарту - "Маленькие, толстые, слегка закругленные на концах; широко и жестко поставленные, наклонены вперёд". Маленькие - в пропорции к размеру головы. Ухо одного и того же размера будет совершенно по-разному выглядеть на массивной или сухой голове, поэтому я бы озвучила эту фразу "маленькие по отношению к голове". Наклоненные вперед - это немаловажно и для визуальной оценки размера ушей, т.к. если ухо перпендикулярно голове и не скрывается шерстью, безусловно, оно кажется большим и не формирует необходимый облик головы. Важно отметить, уши должны стоять, а не лежать на шерсти головы, создавая впечатление сильного наклона полотна уха вперед, хотя на самом деле они не стоят.
Ширина постава ушей во многом зависит от ширины черепной части головы. В идеале воображаемая линия, проведенная от внутреннего края уха вниз, должна проходить через наружный угол глаза, соответствующей стороны. Равно не должно быть как "ушек на макушке", так и развешанных по бокам головы ушей.
Шея: Согласно стандарту - "Мощная, объемная не короткая, крепко посажена на плечах и слегка изогнута.". Конечно, она должна быть сильной, чтобы удержать тяжелую голову, и в то же время достаточно длинной, чтобы придать облику горделивость и надменность. Короткая шея создает впечатление "головы, лежащей на плечах", и о гордой осанке речь уже не идет. Важное значение имеет угол постава шеи - возможен вариант анатомического строения, при котором шея достаточной длины, но вместе со строением плечелопаточного сочленения, низко поставлена. В этом случае голова собаки находится чуть выше уровня спины, что опять же не дает животному выглядеть горделиво, и зрительно удлиняет корпус. Нежелателен выраженный подвес на шее спереди, что почти всегда присутствует у излишне сырых собак.
Линия верха: Правильно построенная линия верха вносит свою лепту в формирование облика идеального чау. В стандарте говорится "компактный, крепкий…", что обязывает все составляющие части верха (спина, поясница и круп) быть достаточно короткими и хорошо омускуленными, чтобы нести массивную собаку. Линия верха должна быть совершенно прямая, иными словами высота собаки в холке должна быть равна высоте в крестце. Отклонения - либо высота в крестце выше, либо выше холка. Ситуация, когда собака в холке ниже, чем в крестце - "низкопередая", может быть обусловлена острым углом плечелопаточного сочленения, укороченными предплечьями или слабыми, "проваленными" пястями. "Высокопередость" не так бросается в глаза, потому что высокая холка маскируется шерстью и пушистым хвостом и встречается редко. Спина должна быть короткая, широкая и совершенно прямая. Для обеспечения необходимой ширины спины грудная клетка обязана быть округлой, но не бочкообразной формы, что определяется ребрами, отходящими от грудных позвонков сначала почти параллельно земле, а потом овально сходящимися к грудине. Уплощенные ребра являются причиной сразу нескольких недостатков - узкой груди, узкой недостаточно устойчивой в движении спины и узкого постава передних конечностей. В настоящий момент имеется тенденция распространения этого недостатка в породе.
Поясница: Спина переходит в короткую, слегка выпуклую, за счет хорошо развитой мускулатуры поясницу. Роль поясницы очень важна при движениях собаки - она является буфером между спиной и движущимися задними конечностями, смягчая толчки от коротких шажков чау. Слишком длинная поясница не в полной мере выполняет эту функцию, что ведет к раскачиванию тела при движении, слишком короткая - ведет к быстрой утомляемости. Поясница не должна быть узкой, что приведет к "осиной" талии.
Круп: Должен быть коротким, широким, мускулистым и совершенно прямым. Скошенный круп ведет к низкому поставу хвоста и неправильному поставу задних конечностей, когда бедренная кость располагается не перпендикулярно опорной поверхности, а отклонена под углом, то есть колено подставлено под живот. Этот недостаток хорошо маскируется шерстью и умелым грумингом, но прекрасно прощупывается руками.
Хвост: должен быть высоко посаженным, коротким, а пушистая шерсть делает его визуально достающим почти до холки, плотно лежащим на спине, не закручиваясь в кольцо. Но такой хвост встречается редко, поэтому допускается закручивание в кольцо или кончик хвоста может "сваливаться" на какую-либо сторону, при этом основание хвоста остается высоко посаженным.
Задние конечности: Еще одна составляющая неповторимого облика чау. Их правильное строение обеспечивает уникальную "ходульную походку", в то же время, не делая собаку быстро устающим "диванным животным". Итак, "Скакательные суставы: Направленный прямо вниз, с минимальными углами, что, по существу, и производит характерную ходульную походку. Никогда не прогибающиеся вперёд." Прямые - эта характерная черта обеспечена минимальными углами сочленений коленных и скакательных суставов. В идеале подушечки задних лап должны стоять в точке, соответствующей концу воображаемого перпендикуляра, опущенного из центра вертлужной впадины к опорной поверхности, а коленные и скакательные суставы - приближаться к углу 180°. Конечно, при этом и бедренная кость, и голень, и плюсна должны быть короткими.
1. При длинной бедренной кости и коротких плюснах и голени бедро вынуждено отклониться в сторону паха, при этом угол колена уже не будет приближаться к 180°. В стойке это может быть незаметно, но при движении будет видна скованность в тазобедренном суставе. 2. Короткое бедро и плюсна вкупе с длинной голенью дадут отклонения от 180° коленного и скакательного сустава (то есть будут выражены оба этих сочленения). 3. Длинная плюсна при коротких бедре и голени даст выраженный угол коленного и скакательного сустава. 4. Наконец, длинные бедро, голень и плюсна приведут к выраженности всех сочленений задних конечностей.
Из наиболее часто встречающихся в этой части недостатков надо отметить длинную (высокую) плюсну, слишком спрямленный угол скакательного сустава с прогибом его вперед и слабость связок скакательных суставов, что приводит к их неустойчивости и "вихлянию" в различных направлениях. Правильно построенная задняя конечность выполняет характерные "маятникообразные" движения с точкой прикрепления "маятника" в вертлужной впадине, а описанные отклонения в строении, приведут к скованности в тазобедренном, излишнему сгибанию в коленном и скакательном суставах. Также стала наблюдаться "подпрыгивающая" походка, при которой плюсны выполняют быстрые движения вверх - вниз, напоминающие ход иглы в швейной машинке. Истинная "ходульная" походка должна всячески приветствоваться, как один из неотъемлемых признаков породы.
Широкий постав задних конечностей, обеспечивается достаточной шириной таза. Требование параллельности обеспечивается отсутствием "Х-образного" или "бочкообразного" постава.
Пояс передних конечностей: Здесь важнейшее значение имеет правильное строение плеча и лопатки, а также правильная их длина и сочленение. Лопатка должна быть достаточной длины, хорошо омускуленная, при хорошей ширине грудной клетки. Верхние концы лопаток умеренно сведены друг к другу. Длина плечевой кости в идеале равна длине лопатки, а угол их сочленения равен 110°.
1. При слишком короткой, отвесно поставленной лопатке мы получаем отвесное, слишком прямое плечо (угол больше 110°). 2. При длинной, излишне наклонной - острое плечо (угол меньше 110°). Прямое плечо приведет к укорочению шага передних конечностей и неправильному строению фронта - так называемому "западению груди", тогда как в норме фронт должен быть слегка выпуклым за счет выступающего конца грудины, а острое плечо приведет к низкому поставу шеи и "низкопередости" собаки.
Передние конечности: С мощным костяком, прямые, параллельные. Разумеется, не должно быть ни размета, ни вывороченных наружу локтей, ни подставленных, направленных друг к другу локтей, что в большей мере определяется строением грудной клетки. Пясть отвесная, короткая, прямая.
Мощный костяк: Эта характеристика должна присутствовать равно как на передних, так и на задних конечностях, то есть, обхват пясти и плюсны должен быть примерно одинаков, ибо не лучшее впечатление производит чау, у которого задние лапы много тоньше передних.
Лапа: Обязательно "в комке", пальцы сводистые, поддерживающие тяжелое тело. При общей массивности чау производит впечатление "двигающегося на цыпочках и бесшумно". Очень неприемлема распущенная, с длинными пальцами, "заячья" лапа.
Шерсть: Украшением чау является его богатая шерсть, состоящая из достаточно жестких остевых волос (игольчатая шерсть) и хорошо развитого мягкого подшерстка, что обеспечивает перпендикулярное стояние ости к телу. К сожалению, стала встречаться мягкая, пухлявая, "ватная" шерсть со слабой остью, на которую практически не обращают внимание эксперты - визуально такая собака выглядит очень хорошо одетой.
Половой диморфизм: Должен быть явно выражен, кобели крупнее, мужественнее сук, лучше одеты, хотя рост наших собак, к сожалению, имеет тенденцию к уменьшению, особенно кобелей. Естественно, легче получить небольшую собаку с хорошим балансом и костяком, нежели крупную. Просто остановлюсь на рекомендуемых стандартом цифрах - рост кобелей не менее 48 см в холке, сук - не менее 46. Длина передней конечности от локтя до опорной поверхности должна составлять половину высоты собаки в холке, в противном случае мы будем видеть перед собой либо коротконогого, либо высоконогого, вздернутого на лапах чау.
Стандарт чау-чау був змінений. Спочатку це зробила Англійський Кенел Клаб, тепер і ФСІ. Всі уточнення важливі і дуже потрібні для подальшого, правильного розвитку породи чау.
Ось новий стандарт породи ЧАУ-ЧАУ , зареєстрований в системі FCI 27.01.2011
DATE OF PUBLICATION OF THE OFFICIAL VALID STANDARD: 13.10.2010.
UTILIZATION: Guard dog, companion
FCI-CLASSIFICATION: Group 5 Spitz and primitive type. Section 5 Asian Spitz and related breeds. Without working trial. BRIEF HISTORICAL SUMMARY: The ancestry of the Chow is attributed to China where he was kept as a guard dog, and also used for hunting. The Chow has been known in China for upwards of 2,000 years and is related to Spitz dogs of the Nordic type, also containing something of the mastiff. Because of China’s ‘closed door’ policy to the rest of the world Chows did not begin to appear in other countries until around 1800. He made his way to England sometime during the late eighteenth century and was not really noticed in Britain until the 1920s, with a number being shown at Crufts in 1925.
GENERAL APPEARANCE: Active, compact, short-coupled and essentially well balanced, leonine in appearance, proud, dignified bearing; well knit frame; tail carried well over back. Should always be able to move freely and must not have so much coat as to impede activity or cause distress in hot weather. A bluish-black tongue is characteristic.
IMPORTANT PROPORTIONS: The distance from withers to elbow is equal to the distance from elbow to ground.
BEHAVIOUR AND TEMPERAMENT: Quiet dog, good guard. Independent, loyal, yet aloof.
HEAD CRANIAL REGION: Skull: Flat, broad. Stop: Not pronounced.
FACIAL REGION: Nose: Large and wide in all cases, black (with exception of cream and near white, in which case a lighter coloured nose is permissible, and in blues and fawns a self-coloured nose (but black preferable in all cases). Muzzle: Moderate in length, broad from eyes to end (not pointed at end like a fox). Well filled out under the eyes. Lips: A solid black mouth including the roof and flews, with a bluish black tongue is ideal. However, some dilution may be evident in the gums of blues and fawns and this dilution may be more pronounced in creams and whites. Jaws / Teeth: Teeth strong and level, jaws strong, with a perfect, regular and complete scissor bite, i.e. the upper teeth closely overlapping the lower teeth and set square to the jaws. Eyes: Dark, oval shaped, medium sized and clean. A matching coloured eye permissible in blues and fawns. Clean eye, free from entropion, never being penalised for sake of mere size. Ears: Small, thick, slightly rounded at tip, carried stiffly and wide apart but tilting well forward over eyes and slightly towards each other, giving peculiar characteristic scowling expression of the breed. Scowl never to be achieved by loose wrinkled skin of head.
NECK: Strong, full, not short, set well on shoulders and slightly arched. Of sufficient length to carry the head proudly above the topline.
BODY: Back: Short, level and strong. Loin: Powerful. Chest: Broad and deep. Ribs well sprung, but not barrelled.
TAIL: Set high, carried well over back.
LIMBS
FOREQUARTERS: Shoulder: Muscular and sloping. Elbow: Equidistant between withers and ground. Forearm: Perfectly straight, with good bone. Forefeet: Small, round, cat-like, standing well up on toes.
HINDQUARTERS: General appearance: In profile the foot is directly under the hip joint. Thigh: Well developed. Stifle (Knee): Only slight bend. Lower thigh: Well developed. Metatarsus (Rear pastern): Hocks well let down. From hocks downwards to appear straight, never flexing forward. Hind feet: Small, round, cat-like, standing well up on toes.
GAIT / MOVEMENT: Relatively short striding, hind feet not lifted high, appearing to skim the ground, resulting in pendulum like action when seen in profile. Its distinctive short-striding gait allows it to move freely, never lumbering and with excellent endurance. Forelegs and hindlegs moving parallel to each other and straight forward. Dogs should always be able to move freely and soundly without any sign of distress.
COAT: Hair: Either rough or smooth.
Rough: Profuse, abundant, dense, straight and stand-off but not excessive in length. Outer coat coarse, with soft woolly undercoat.
Especially thick round neck forming mane or ruff and with good culottes or breechings on back of thighs. Smooth: Coat short, dense, straight, upstanding, not flat, plush-like in texture. Any artificial shortening of the coat which alters the natural outline or expression should be penalised, with the exception of feet which may be tidied.
Colour: Whole coloured black, red, blue, fawn, cream or white, frequently shaded but not in patches or parti-coloured (underpart of tail and back of thighs frequently of a lighter colour).
SIZE: Height at the withers: Males: 48 - 56 cms. Females: 46 - 51 cms.
FAULTS: Any departure from the foregoing points should be considered a fault and the seriousness with which the fault should be regarded should be in exact proportion to its degree and its effect upon the health and welfare of the dog. DISQUALIFYING FAULTS • Aggressive or overly shy. • Any dog clearly showing physical or behavioural abnormalities shall be disqualified.
N.B.: Male animals should have two apparently normal testicles fully descended into the scrotum.
The latest amendments are in bold characters.
-------------------------------------------------------------------------------- взято з Офіційного сайту ФСИ стандарт чау-чау<\/u><\/a>
Все даты в формате GMT
2 час. Хитов сегодня: 2
Права: смайлы да, картинки да, шрифты нет, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация вкл, правка нет
маю змогу щодня любуватися риженькою (чи палевою ?) чаучаушкою - сусід придбав малявку (без документів). Живе малявка майже річна на вулиці, має такий 
вол"єр, що мої дівчатка слиною затікають - будочка-зрубчик під черепицею, повністю критий, великий ... І ще по сусідстві водять чорненького - але все ввечері, після роботи, коли дійсно не видно - де зад, де перед ...
) 
- участник сейчас на форуме